Саджанці диплоїдних слив і плуотів
Методи створення диплоїдних рослин нині широко застосовуються селекціонерами під час виведення нових сортів.Кожен вид рослин на нашій планеті має певне та постійне число хромосом, в яких і зосереджується основна частина всієї спадкової інформації. Наприклад, у соматичних клітинах звичайної сливи міститься 48 хромосом, у клітинах яблуні їх 34, черешні –16, вишні – 32 тощо.До диплоїдних форм відносяться рослини, клітини яких мають подвійний набір материнських та батьківських хромосом. Також існують рослини з трьома (триплоїди) та з чотирма (тетраплоїди) наборами хромосом. Крім того, у природі зустрічаються пентаплоїди, гексаплоїди і навіть октоплоїди.В даний час поліплоїдні форми притаманні багатьом популярним культурним видам (винограду, яблуням, грушам, картоплі, бурякам, редисі, злакам і так далі).Їхнє поширення викликане тим, що штучне збільшення числа хромосомних пар призводить до зростання розміру клітин. Як наслідок, у рослин збільшується обсяг усіх основних органів (листя, квіток,При цьому завдяки видозміненій генній структурі з'являються нові сорти, що демонструють більш ранні терміни цвітіння та плодоношення, дозволяючи вирощувати рослини навіть у тих регіонах, які раніше вважалися непридатними для культивування, наприклад, сливи. Крім того, поліплоїдні форми здатні протистояти несприятливим погодним факторам і мають підвищену стійкість до впливу інфекцій і комах-шкідників. При цьому вони зазвичай демонструють високу врожайність.З цієї причини диплоїдна слива або гібридна великоплідна алича набирає останніми роками все більшої популярності серед садівників-аматорів.плодів).Плоди диплоїдної сливи мають чудові смакові характеристики. Вони відрізняються від звичайних плодів більшим розміром та підвищеним вмістом корисних речовин. М'якуш у них соковитий і м'ясистий, з чудовим смаком і ароматом.До речі, те, що ботаніки називають цю рослину аличою, несподіваним чином відбивається на продажі його посадкового матеріалу. У недосвідчених садівників зі словом «алича» найчастіше асоціюються дрібні, жовті або червоні плоди з терпким кислим смаком. Тому така назва може відлякувати їх від придбання саджанців. А ось коли цю культуру називають аличою окультуреною, великоплідною, або диплоїдною сливою, це не викликає побоювань щодо якості плодів.
Переваги диплоїдної сливиРослина рано вступає у фазу плодоношення, і перші плоди можна виявити вже на однорічному саджанці.Дворічна рослина може приносити до трьох кілограмів слив.Починаючи з трирічного віку, з одного дерева за сприятливих умов можна знімати до 15 кг плодів, а семирічна рослина вже здатна давати до 100 кг першокласних слив.У неврожайні роки багатьох садівників засмучує те, що кількість плодів на диплоїдній сливі зменшується. Однак є і люди, яких не засмучує це явище, оскільки невисокий обсяг отриманого врожаю з лишком компенсується тим, що сливи в цьому випадку виростають дуже великими і мають чудові смакові якості.В даний час селекціонерами виведено безліч нових сортів диплоїдної сливи, які плодоносять, починаючи з липня та вересень включно. При цьому плоди можуть мати різне забарвлення (жовте, червоне, синє, фіолетове і т.д.).Мінуси диплоїдної сливиДо недоліків культури можна віднести той факт, що рослина зацвітає дуже рано, тому при різкому зниженні температури зливу може підмерзати.Найбільшу небезпеку для диплоїдних слив є коричневий сливовий пильщик, який в окремі роки здатний знищувати до 90% зав'язі. До інших комах-шкідників, небезпечних для цих рослин, відносяться попелиця та плодожерка.Гибридна алича є самобезплідною. Це слід враховувати при закладанні саду, а тому на ділянці бажано висаджувати одразу кілька різних сортів слив чи дику аличу, щоб забезпечити перехресне запилення рослин.Ще одним недоліком багатьох сортів диплоїдної сливи є те, що їх плоди мають не дуже щільну м'якоть, а кісточка погано відокремлюється. Тому плоди цих сортів краще вживати у свіжому вигляді або варити з них узвари. Для виготовлення джемів чи варення вони підходять.Тим часом світова селекція не стоїть на місці і постійно розвивається, тому вже існують сорти, у яких кісточка легко відокремлюється, а м'якоть досить щільна. При цьому сливи мають унікальні смакові характеристики та здатні досягати маси понад 100 г.